Події

Марк Зархін: «Важливо розуміти, що будь-яка людина може стати креативною»

Марк Зархін: «Важливо розуміти, що будь-яка людина може стати креативною»

31.01.2018

Марк Зархін: «Важливо розуміти, що будь-яка людина може стати креативною»

Повна стаття про власника найпотужнішої Української мережі

http://franchisegroup.com.ua/catalog-franchise/catering/pizza-celentano-ristorante/

 за посиланням

https://theukrainians.org/mark-zarhin/?981620%3F384283

Креативність — це процес, який складається з трьох етапів. 

Перший — отримання знань та інформації. Людина, яка перебуває поза інформаційним полем, швидше за все, буде менш креативною.

Другий етап — найскладніший — критичне переосмислення цих знань та інформації. Якщо відсутнє критичне мислення, то креативності не буде. Якщо знання чи інформацію насаджують як догму (і це, в принципі, дуже характерне для пострадянського простору), то критичне мислення просто недоступне.

І те, що притаманне будь-якій людині, стає закритою можливістю. Якщо виховувати критичне мислення і давати можливість йому розвиватися, то виникає свобода. Там, де немає догм, є свобода думки. 


Третій етап креативного процесу — це продукування ідей і практик, які перетворюються в інноваційний процес.

Безумовно, наслідком свободи думки є не лише креативність, а й внутрішня свобода людини. Це надзвичайно важливо. Побічним результатом свободи і є креативність, бо саме у вільній атмосфері людина має сміливість висловлювати думки та продукувати нові оригінальні ідеї.

Уявімо ситуацію. Є перспективний молодий художник. Він не є генієм, але, водночас, його точно не можна називати неуком. Він знає, як малював Ван Гог, і йому подобається стиль Леонардо да Вінчі. Тому він вирішив написати картину «на перетині» стилів цих двох митців. 

Коли ми кажемо про критичне мислення, то зазвичай говоримо про вищий рівень аналізу, а цей випадок — набагато простіший. Він просто поєднує побачене. Хіба для цього обов’язково треба вміти критично мислити? 

На мою думку, ви перебільшуєте значення критичного мислення.

Він дивіться на картини да Вінчі і Ван Гога. Вони йому дуже сподобалися, і він сприйняв їх як щось надзвичайне. Якщо він малюватиме копії полотен ван Гога — просто його соняшники в іншому ракурсі, — то це не креативний продукт.

Але ж він не просто перемальовує, а поєднує стилі…

У такому разі він отримав нову інформацію і переосмислив побачене — це вже критичне мислення. Він не малює так, як ван Гог чи да Вінчі. Він отримав нову інформації, якось інтерпретував її і видав щось нове своє.

Якби художник сприйняв картину, як догму, то почав би дублювати картини інших. Це не креативний процес. Так само як, наприклад, деякі ІТ-спеціалісти не займаються творчою, креативною роботою, а просто добре роблять своє ремесло — «кодять» програмне забезпечення. Попри те, що працівники сфери ІТ мають прямий стосунок до креативного класу, часто вони не видають нічого нового. Лише у результаті критичного осмислення інформації може з’явитися нова креативна ідея.

Дослідники виокремлюють конкретні спеціальності, формують креативні індустрії. Хто, на вашу думку, окрім ІТ-спеціалістів, належить до креативного класу?

Будь-яка людина, яка живе і заробляє за допомогою креативного мислення. Тобто у роботі завжди керується цими трьома етапами, про які говорили вище.

Річард Флорида пише про цікаві речі, але я не з усім згоден. Наприклад, наявність креативного класу у місті не означає, що місто — креативне. Водночас, креативне місто не може існувати без креативного класу.

Креативне місто створюється тоді, коли креативний клас займає домінуючі позиції в економіці, культурі, медицині, міському управлінні і т.д. Коли цінності й етос креативного класу стають загальноприйнятними для всіх мешканців міста. Не обов’язково, щоб усі мешканці поділяли ті цінності, але вони мали б приймати їх.

Наявність креативного класу у місті не означає, що місто — креативне. Водночас, креативне місто не може існувати без креативного класу

Наскільки розвиненою, на вашу думку, є інфраструктура креативних індустрій у Львові?

Вважаю, що зараз лише починається активний розвиток, тому наразі є лише декілька «острівців» цієї культури. З тих, що функціонують, — УКУ, Zavod, Fest Republic, «Дзиґа», «Музей Ідей». Багато у процесі становлення — наприклад, «Фабрика повидла», Lem Station і IT-парки на Стрийській.

Але цього дуже мало. Потрібно набагато більше! Стратегія розвитку креативного класу має на меті ще й переконати людей не їхати зі Львова. Це дасть змогу збільшити кількість представників креативного класу в рази.


Назад

Бажаєте отримувати свіжі новини?

Відправте нам свою електронну адресу